Договір поставки. На що варто звернути увагу.

ПРО ОСНОВНІ МОМЕНТИ

Основні моменти, що стосуються договору поставки, регулюються ст. 265-271 ГК.

За договором поставки постачальник зобов'я­зується передати (поставити) у встановлений строк покупцю товар, а покупець – прийняти цей товар і сплатити за нього певну суму (ст. 265 ГК). Сторонами договору поставки виступають постачальник (продавець) і покупець, які є СГ – юрособи або фізособи-підприємці.

При

цьому укладання договору поставки має свої особливості, які допомагають відрізнити його від інших господарських договорів. а саме:

· за договором поставки товар придбавається для використання в господарській діяльності (наприклад, для подальшого продажу). А якщо суб'єкт господарювання (далі – СГ) вирішить реалізувати товари не СГ, то здійснити це він повинен за правилами, установленими для договорів купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК);

· звичайно моменти укладання договору та його виконання не збігаються;

· для договору поставки характерні тривалість відносин і періодичність замовлень. Так, договір може бути укладений на рік, на строк більше року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначенй угодою сторін. Якщо строк дії в договорі не визначено, він уважається укладеним на рік (ч. 1 ст. 267 ГК);

· договором може бути передбачена як поставка товару партіями в певні періоди (обумовлені строки), так і одноразова поставка (обумовлений строк) (ч. 4 ст. 267 ГК);

· за угодою сторін у договорі може бути встановлений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту (ч. 5 ст. 267 ГК).

При укладанні договору поставки сторони зобов'язані узгодити його істотні умови (ч. 3 ст. 180 ГК):

· предмет договору (найменування продукції, що поставляється). Тут наводяться характеристика, марка, модель товару, що поставляється, і т. д.;

· ціну договору (установлюється за домовленістю сторін);

· строки та порядок поставки. Договір може укладатися: на один рік, на строк більше року (довгостроковий) і на інший строк, визначений сторонами. Також у цьому розділі оговорюється періодичність поставок і порядок проведення відвантаження товару;

· якість товару (ст. 268 ГК). Тут указуються якісні характеристики, яким повинен відповідати товар, а також порядок його повернення при невідповідності таким характеристикам;

· гарантія якості товару та порядок пред'явлення претензій у зв'язку з недоліками поставленого товару. У цьому розділі прописується порядок розрахунку гарантійного строку та його тривалість, а також порядок усунення виявлених дефектів;

· комплектність товару, що поставляється.

За угодою сторін у договорі поставки можуть бути встановлені й інші умови, наприклад порядок приймання-передачі товару, умови розрахунків між сторонами і т. д.

Предметом договору поставки може бути товар, який є в продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, отриманий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК). Це може бути товар, визначений як родовими, так і індивідуальними ознаками.

Предмет поставки визначається шляхом відображення в договорі найменування, кількості та асортименту (номенклатури) товару.

Слід знати! Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається

При встановленні ціни за товар слід виходити з того, буде товар поставлятися регулярно чи це разова поставка. Ціна товару може бути наведена як у самому договорі, так і в специфікації. За загальним правилом у договорі ціна визначається за одиницю товару. Конкретна ціна товару вказується в договорі в разі разової поставки.

ПРО СПОСОБИ ОПЛАТИ

Спосіб 1. Передоплата. На практиці такий спосіб оплати має свої ризики. Можна зіткнутися із ситуацією, коли товар оплачено, але не отримано. Після цього виникають складності з поверненням сплачених грошей за неотриманий товар. Щоб убезпечити себе, рекомендуємо передбачити в договорі умову про нарахування процентів за користування чужими коштами в разі порушення постачальником строку поставки. Проценти нараховуються на суму передоплати починаючи із дня, коли товар повинні були передати покупцю, і до дня фактичної його передачі покупцю або повернення йому передоплати.

Договором також може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти із суми передоплати із дня її отримання від покупця (ч. 3 ст. 693 ЦК).

Спосіб 2. Розстрочення платежу. У договорі необхідно прописати порядок, строки та розміри платежів (ч. 1 ст. 695 ЦК). При цьому можна скласти графік платежів, який буде невід'ємною частиною договору.

Спосіб 3. Відстрочення платежу. У договорі слід:

· чітко вказати, на який строк надається відстрочення;

· окремо прописати ціну договору та проценти, які будуть нараховуватися за надане відстрочення.

ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

У договорі поставки можна передбачити відповідальність у вигляді штрафу. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, то згідно із ч. 4 ст. 231 ГК вони застосовуються в розмірі, установленому договором. Розмір штрафу можна встановити за угодою сторін – у фіксованій сумі або у відсотках до суми невиконаної частини зобов'язання (наприклад, у розмірі 20 % суми заборгованості) (ч. 4 ст. 231 ГК).

Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань установлюються у відсотках, розмір яких визначається виходячи з облікової ставки НБУ за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. А от за прострочення платежу покупець сплачує на користь постачальника пеню, яка встановлена за узгодженням сторін і не може перевищувати подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (ч. 2 ст. 343 ГК).

За более подробной информацией и предварительной записи на консультацию обращайтесь по телефону : +38(063)-707-04-68 - юрист Центра юридической помощи "Защита"

Звонки принимаются круглосуточно, если оператор занят мы Вам перезвоним.

Будем рады Вам помочь!